У 2018 року старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.» Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького звільнили з посади. Однак, через суд Сойко М. поновилася на роботі.
Більше новин читайте в нашому Telegram
Про це інформує “Діло”, пишуть “Львівські новини”.
12 січня 2018 року Галицький районний суд постановив негайно поновити співробітницю на роботі та виплатити компенсацію за вимушені прогули.
Проте, керівник Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк не поспішав виконувати законне рішення суду майже три роки, відтягуючи виконання рішення усіма можливими способами: галерея мистецтв зверталася до Галицького районного суду із заявою про роз’яснення судового рішення та ухвалою Галицького районного суду від 04.04.19р. відмовлено в задоволенні заяви; затягувала примусове виконання рішення; зволікала з наданням відповідей на адвокатські запити.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у п. 45 постанови від 14.07.2021р. у справі № 1340/4393/18, середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Сойко М.Р. знову була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за несвоєчасне виконання судового рішення про поновлення на роботі. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2018р. у справі № 461/7423/21 позов Сойко М.Р. до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького задоволено, вирішено стягнути з відповідача – Львівської Національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького на користь позивача – Сойко Марії Романівни середній заробіток за час за час затримки виконання рішення Галицького районного суду м. Львова про поновлення на роботі в сумі понад 400 тисяч гривень.
“Зважаючи на те, що поновлення на роботі незаконно звільненого працівника є виключною компетенцією однієї особи – керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького Тараса Возняка, і таке відбулося майже через 3 роки, з його вини, то й відшкодування коштів має здійснюватися за рахунок винної особи. Проте, законом передбачено, що такі кошти стягуються з бюджету держави, а вже після виконання рішення суду, компетентний орган має право звернення до винної особи з регресним позовом про повернення виплаченої суми до бюджету держави. Цікаво, чи компетентний орган звернеться з регресним позовом до винної особи з вимогою про повернення виплаченої суми до бюджету держави, чи і надалі керівники держустанов зможуть безкарно користуватися своєю владою, спустошуючи бюджет держави? Чи, можливо, зацікавлені особи шукатимуть інші, менш законні шляхи для вирішення цього питання…”, – прокоментувала адвокатка Тетяна Могінська.
Коментарі