У деяких з наших минулих публікацій уже йшлося про виконуючого обов’язки ректора Дублянського університету (ЛНУП) Василя Івановича Лопушняка. Зазначений керівник закладу вищої освіти був призначений на свою посаду 7 грудня 2023 року. Контракт цієї особи підписано на 6 місяців. Тобто, 7 червня 2024 року його повноваження як в.о. ректора за чинним наказом МОН припиняться.
За доволі нетривалий період свого перебування на посаді в.о. пан Василь вже зарекомендував себе як доволі незвичний менеджер. Ми вже писали про рекордне пролонгування контракту з фірмою, яка надає університету послуги з опалення, договір про що, було підписано уже в часи керівництва в.о. Лопушняка. Також, ми писали про урочистий захід за участі панотців та гостей в університеті наприкінці січня, який супроводжувався «збором» коштів, виписаних на матеріальну допомогу цілій низці службових осіб університету. Окрім того, стало відомо і про замовлення університетом, на державні кошти у рамках співфінансування міжнародного проєкту, послуг з кейтерингу на 97,5 тисяч гривень у ФОПа, який немає у переліку свого КВЕД відповідного пункту ведення підприємницької діяльності. Нам, до речі, стало також відомо про спроби змінити, внісши необхідні доповнення, зазначений КВЕД цього ФОПа. Можливо, такі спроби здійснені з метою створити враження про відповідність КВЕДів відповідного ФОПа умовам замовлених послуг станом на 30 січня, але справа у тому, що ці спробі відбуваються уже заднім (квітневим) числом.
Окрім того, нагадаємо і про ті попередні публікації, у яких вже йшла мова про ситуацію навколо одного з коледжів університету, землі якого, а точніше землі, які надані університету і відповідно коледжу для здійснення навчально-дослідницьких робіт за профілем закладу, було вирішено заздалегідь, перед оголошенням відповідного тендеру на послуги, віддати під обробіток приватній фірмі «Галичина-Захід». За даними очевидців, Фірма обробила, як мінімум, сотню гектарів полів коледжу-університету, але 5 березня 2024 року комісією з числа службових осіб ЛНУП було проведено перевірку такої діяльності, і роботи після того, скоріше за все, було припинено. В акті відповідної перевірки службовими особами університету було дано наполегливі рекомендації керівництву закладу вищої освіти звернутись до служби Держгеокадастру Львівської області та у Національну поліцію України з огляду на характер та масштаб виявлених порушень і потенційних збитків державі. Будучи повідомленим про стан справ на місці, Василь Іванович у листі-відповіді на відповідний запит Держгеокадастру від 15 березня 2024 року сміливо заявив, що жодних проблемних питань з землями в університету немає! Це викликає запитання щодо мотивів діяльності пана Лопушняка на посаді в.о. ректора.
12 квітня 2024 року, якраз у день космонавтики, пан Лопушняк відправив у відповідний коледж другу перевірку комісією, уже в іншому складі, аніж 5 березня цього ж року. Проте, комісія і цього разу вказала на ті самі питання (зловживання та потенційні збитки) з землею, яка вже заросла висіяними культурами і тепер не може бути використана університетом за призначенням, а потребує відповідного очищення за гроші держбюджету, що вказує на факт завданих матеріальних збитків Львівському національному університету природокористування, а в його особі державі Україна.
Разом з нульовою реакцією на рекомендації комісії від 5 березня 2024 року пан Лопушняк оголошує тендер на технологічні операції і підшуковує фірму, яка б майже за 10 млн грн посіяла на 490 га університетських земель сою. 10 млн грн приватній фірмі? Ми задаємось питанням, а скільки б одиниць, наприклад, якоїсь сільськогосподарської техніки за ці кошти міг би купити Університет. Наприклад, відомий серед фермерів американський трактор моделі John Deere 5090 GN 90 к.с. вартує близько 2 млн грн. Його термін експлуатації для Університету міг би становити понад 20 років. Можливо, це була б справжня інвестиція у розвиток? Але для чого, якщо цілком можна заробити на порядному «відкаті» від приватної фірми, яка може належати одногрупниці пана Лопушняка та можливо за сумісництвом добрій колежанці його дружини.
Поруч з тим, «земельне питання» є наріжним каменем для Львівського національного університету природокористування. У грудні-січні 2023-го – 2024-го років Василь Лопушняк звертався до правоохоронних органів з метою з’ясувати ситуацію в Університеті щодо урожаю кукурудзи 2023 року. У 2023 році було проведено тендер на надання послуг з посіву кукурудзи на полях, які також надані університету державою у користування з метою навчально-наукової, дослідницької діяльності. За нашими відомостями перемогу у цьому тендері здобула компанія «Вест-Агро Груп». Нею вочевидь були проведені роботи з засіву відповідної зернової культури на полях Університету. Проте, компанія не отримувала прав, згідно з відповідним договором, на вчинення будь-яких інших дій з засіяним зерном. Таким чином, «Вест-Агро Груп» не могла зібрати засіяні культури, коли вони зійдуть та проростуть у вигляді кукурудзи. За даними агрономів, на полях різні сорти кукурудзи можуть перебувати до пізньої осені. Зрештою, десь у зазначений період виявилось, що кукурудзи на засіяних площах полів немає!!! У грудні новий в.о. звернув на це увагу та повідомив у заяві правоохоронні органи. І все було б добре, якби не дивовижні дії керівництва ЛНУП надалі.
Вже у квітні на наш інформаційний запит, підзвітне пану Лопушняку керівництво відповіло, що не знає про жоден врожай, який буцімто міг би бути зібраний з земель Університету наприкінці 2023 року, і про який у своєму зверненні до правоохоронців заявляв пан Лопушняк ще у грудні 2023 року. Тобто, станом на грудень 2023 року питання стосовно університетської кукурудзи, яка була засіяна на державних землях, і за відповідні роботи щодо посіву котрої уже було сплачено з державного бюджету, ще цікавило пана Лопушняка, проте протягом кількох місяців після того, ним не було вчинено жодних дій щодо розслідування даної ситуації. На початку весни почали подейкувати, що пан Лопушняк говорив іншим співробітникам університету, що кукурудзу таки «знайшли» і її треба тільки перевести з місць зберігання. Проте, на якій підставі, чи за яким стимулом, пан Лопушняк почав вважати, що йому таки вдалось знайти саме ту кукурудзу, нам невідомо. Можливо, він отримав якісь аргументи на користь цього твердження?
Варто зазначити, що у відповіді на претензії пана Лопушняка щодо місця перебування кукурудзи у грудні 2023 року, «Вест-Агро Груп» повідомляла у вигляді пояснюючого листа, що вона інтерпретувала договір на засів кукурудзи, як такий, що нібито передбачає ще і її (кукурудзи) догляд, збір, зберігання та висушування. Тоді у грудні університет у відповіді «Вест-Агро Груп» заперечував проти такого «широкого» трактування змісту відповідного договору. Проте, вже у березні 2024 року пан Лопушняк, за нашими даними, не мав нічого проти, що кукурудза «знайшлась» і тепер її треба якось «перевести». А за чий же рахунок це зробити? Напевно, як і кейтеринг, як і посів з його наслідками на землях іншого коледжу, як і святкування завершення коляди на матеріальну допомогу, як і на опалення понад норми, як і все інше, зокрема виплати особливих за розмірами премій бухгалтеру та «деяким» по-особливо працюючим співробітникам – Все за рахунок Держави!!! Все оплатить бюджет України, тобто, совісні платники податків, а збитки матеріальним фондам понесе уся Львівська область і не тільки вона!
А тепер, трохи про те, як часто виглядає співпраця коледжів з приватними компаніями, які практикують взаємодію з державними аграрними університетами у сфері надання господарських послуг на державних орних землях. Університет оголошує тендер на певний вид послуг, засів якоїсь культури, обробіток цієї культури, збір цієї культури, зберігання відповідної культури тощо. Далі університет за результатами кожного такого тендеру оплачує за відповідний вид послуг компанії, яка надає такі послуги, яка перед тим повинна перемогти на відповідному тендері, надавши найвигіднішу пропозицію, виходячи з інтересів університету (держави). Коли ж приходить час продавати врожай, то переважно це здійснюється за схемою взаєморозрахунку.
Наприклад, фірма перемогла на тендері з замовлення університетом послуг зі збору зерна і його зберігання. Фірма забирає зерно на свої зерносховища, підраховує усі свої витрати (паливо, амортизація, оплата праці, інші необхідні виробничі засоби для здійснення відповідного виду робіт тощо) і виставляє рахунок університету за ці послуги, включаючи відповідний відсоток свого прибутку. Університетський (державний) врожай вже далі можна продати потенційному покупцю за ринковою ціною. Кошти від такого продажу повинні надходити освітній установі (а по-суті, державі). Якщо врожай таки купує, наприклад, компанія, яка його до того збирала та зберігала на своїх виробничих потужностях, то часто це здійснюється за принципом взаєморозрахунку (або ж своєрідного клірингу). Тобто, відповідна компанія сплачує за врожай суму, згідно з ринковою ціною, виставленою університетом, віднявши від неї суму своїх нарахованих фінансових витрат на здійснення відповідних робіт. Фактично компанія виплачує різницю між ринковою ціною врожаю та своїми витратами на його збір і всі інші роботи, про що і йшлося вище.
У випадку університетської кукурудзи, Вест Агро Груп не повинна була збирати засіяний врожай без наявності відповідного договору, укладеного за підсумками тендерної процедури. Проте, компанія у листі-відповіді визнала, що таки його зібрала, просушила і продовжує зберігати. Пан Лопушняк з дивних причин втратив інтерес до цієї теми після, ймовірно, свого спілкування з представниками зазначеного суб’єкта господарювання. Тепер достеменно невідомо про кількість та якість зібраної кукурудзи, її ринкову ціну та вартість її перевезення університетом. Все це потенційні збитки державі, і вони знову пов’язані зі скандальним в.о. Лопушняком.
Через обсяг викладеного, ми дещо підсумуємо напрацювання пана В.о. за кілька місяців:
– Кукурудза, яка зникла з полів на заході Львівщини, засіяних Вест Агро Груп та амнезія з цього питання, яка почала розвиватись у керівництва ЛНУП десь після січня 2024 року, і зрештою спричинила до повної втрати інтересу щодо цієї теми у квітні 2024 року.
– З іншого боку, самозасіви та самозахоплення на майже 150 гектарах полів в іншому коледжі та сотні гектарів, засіяні іншими зерновими вже на півдні Львівщини.
– Використання коштів держбюджету для фінансування червоної риби на столах під час прийому від пана в.о., або ж пана ректора, як люблять називати в.о. деякі «особливі підлеглі», наприкінці січня 2024 року (кошти за рахунок списання матеріальної допомоги передовим працівникам).
– Ще під сто тисяч гривень на кейтеринг для 100 осіб, на заході, де були присутніми не більше 15 осіб. Щодо цього, щоб не було жодних непорозумінь, це кошти державного бюджету надані університету, які той у такий спосіб використав на співфінансування міжнародного проєкту.
За дивним збігом обставин В.о. у Дублянах також надає преміальні виплати до зарплати Головному бухгалтеру, а паралельно проводить фінансування своєї рекламної кампанії за кошти університету (держави). Водночас, в.о. знімає премії тим, хто перевіряє та знаходить порушення у діяльності університетського керівництва, доповідає про це та надає чіткі рекомендації щодо необхідності звернення у правоохоронні органи.
За нашими даними, на сході Львівщини є ще один коледж ЛНУП і там справи з навчальною роботою та використанням земель виглядають ніяк не краще, як у коледжах на Заході та Півдні області, а щодо відвідуваності занять студентами, то там це питання виглядає набагато гірше. Там також є самозасіви, є незрозуміла діяльність на землях, наданих коледжу державою, і при тому нічого, цілковито нічого, з результатів чи підготовки до робіт, які приводять землі коледжу у вигляд фермерських господарств, НЕ відображено у бухгалтерській звітності тамтешнього освітнього закладу. Все наче саме себе обробляє, а коледж не має до цього жодного стосунку.
Поруч з тим, проблеми, створені Лопушняком, уже множаться і в коледжі, який розташований в Івано-Франківській області. Там ситуація з керівництвом виглядає цілковито незрозумілою. Необхідно підкреслити те, що зазначені факти не є вичерпним переліком можливих порушень чинного Законодавства. А тому, скільки ще невідомого та потенційно незрозумілого криється у діяльності ЛНУП під поточним керівництвом пана Василя залишається значною мірою загадкою. Проте, і того, що вже описано нами у відповідних публікаціях є більш ніж достатньо для очевидних висновків: університет під керівництвом пана Лопушняка нарощує потенціал до завдання державному бюджету та земельним ресурсам Львівщини все більших і більших збитків. Важливо, що на нашу думку, масштаб, різноманіття та швидкість, з якою такий потенціал загроз нарощується, вже цілком нагадує економічну загрозу, щонайменше, регіонального масштабу.
На завершення, хотіли би поінформувати ще й про таке. Останнім часом у ЛНУП практикується підписання офіційних документів з печаткою університету та на його бланку, і з вказуванням прізвища в.о. Лопушняка, але насправді документ підписує інша посадова особа. Таким чином, відбувається грубе порушення норм документообігу, визначених Міністерством Юстиції, у державній установі. В умовах означених порушень та зловживань матеріального характеру, які вже завдали, завдають та ще можуть завдати області та державі значних збитків та втрат земельного фонду, грубі порушення процедури підписання офіційних документів у ЛНУП можуть свідчити про намагання В.о. приховати свою відповідальність за такі дії, прикрившись підписами інших посадових осіб закладу вищої освіти.
Маємо сподівання на початок належних розслідувань усіх описаних у статті сюжетів правоохоронними органами уже найближчим часом, а Львівському національному університету природокористування і його колективу бажаємо успіхів та справді ефективних управлінських рішень, можливо вже після 7 червня, а може і на кілька тижнів раніше! І ще одне, шановні освітяни, пам’ятайте, про тих героїв Революції Гідності та Воїнів Світла, які захищають нашу Батьківщину від темряви! Численні фото цих Героїв України розміщені у холах не одного університету, тож будьмо свідомими їхньої боротьби за НАШУ свободу, гідність та чесність!!!
Коментарі