На третьому році війни росії проти України у більшості українців є розуміння, що у той чи інший спосіб долучитися до війська доведеться більшості громадян. Зважаючи на це, дуже популярним для потенційно мобілізованих став напрямок БпЛА. Військовослужбовець Національної гвардії України, аеророзвідник Євген Міклушка розповів про власний досвід вибору служби в НГУ. А також поділився порадами для тих, хто хоче стати майбутнім військовим оператором дрона.
Про власний досвід мобілізації
У моїй ситуації рішення приєднатися до НГУ було виваженим і свідомим. По-перше, у мене є багато друзів, які воювали ще з 2014 року. Мені тоді було 22 роки, і можна придумати безліч причин, чому я не пішов тоді: і що їздив як військовий кореспондент, і що вік не той, і те, що я вчився в університеті. Але все одно мені було морально незручно, що знайомі і друзі воювали, а я – ні. Я ніколи не хотів бути військовим, ніколи не хотів воювати, але це мій обов’язок. Врешті, я як викладач університету Франка дізнався, що кілька моїх студентів покинуло навчання, щоб вступити до лав сил оборони. Ким би я був для них у майбутньому? І ким би я був для своїх дітей? Тож мені було соромно ще до повномасштабки, і я це виправив.
Про вибір Національної гвардії України як місця служби
Я чітко розумів, що готовий воювати, але хотів би мати можливість бачити свою сім’ю. Хто міг би похвалитися на той час, що у них є ротації? СБУ, ГУР, ССО, прикордонники, поліція і НГУ. Я міг служити напевно у будь-якій бригаді по прес-лінії. Але вибрав Нацгвардію, бо мав багато сертифікатів цивільних шкіл по дронах. Займався дронами ще до повномасштабки як журналіст, мав власні дрони. А також хотів мати ротації. Тож я прийшов до себе у військкомат, сказав, що хочу служити. Коли сам приходиш, то на тебе дивляться з повагою. Там мені запропонували у прикордонники або у Нацгвардію. Перевагою Нацгвардії при моєму виборі було те, що є ротації. До того ж, у Нацгвардію могли відправити “на завтра”. Тож так я обрав НГУ.
Про навчання на оператора дрона
Коли людина розуміє, що їй прийдеться мобілізуватися, але вона хоче спробувати себе у напрямку оператора дронів, я би радив не починати зі школи. А не пожаліти кілька тисяч гривень і купити собі пульт Radiomaster TX 12, скачати кілька симуляторів і зробити бодай 20-30 годин польотів. Якщо вдасться це, то даю 99% гарантії, що потім людині вдасться і все інше: і мавіки, і FPV, і крила.
Але і навчання у цивільних школах на оператора дрона перед службою за напрямком дронів дуже допомагає опанувати вміння оператора дрона вже у якості військовослужбовця. Адже набагато простіше, коли людина приходить і вже десь розуміє, що вона має певні навички у якихось напрямках. Бо у протилежному випадку буває, що вона має мотивацію, але їй важко дається опанування дрона.
Більшість військових операторів БпЛА починають свій шлях з цивільних шкіл. А в Україні близько 200 FPV-шкіл. Хай ефективними є 70 – це все одно дуже багато. У всіх є свої недоліки, але вони роблять колосальну роботу, розвантажують сили оборони. Адже працюють певним фільтром, який відфільтровує людей, яким цей напрямок дійсно не підходить.
Про стереотипи щодо служби “дронщиком”
Якщо ти професійний оператор БпЛА – то це складно. Ця людина має мати досвід. А також, щоб ця людина могла приймати рішення, інколи всупереч рішенням командування. Також берегти життя своє і людей, при цьому виконувати бойові задачі.
Служити у якості оператора дрона – це, попри уявлення багатьох людей, не є безпечною роботою. Людина має розуміти, що воювати прийдеться, і що це не буде надто легше, ніж у піхотинця. Але це безпечніше, ніж робота піхотинця. Але і у піхотинців різні завдання, тож немає неважливої роботи і немає безпечної роботи. Втім, дійсно, тепер є гарантія від держави, що якщо ти штатний дронщик, тебе на штурм ніхто не кине. А якщо кине – то це буде останнє рішення командира.
Про особливості роботи БпЛА
Оскільки оператори БпЛА є пріоритетними цілями для ворога, то важливими заходами безпеки є маскування. Йдеться не про те, що сітки маскувальні натягнути. Навпаки: чим органічніше все виглядає – тим краще. Також має бути якомога менше руху. Не можна розташовуватися у полі. Це або посадка, або населений пункт. Я фанат населених пунктів, адже можна розташуватися у підвалі. Але це не має бути подвір’я, яке є першим до лінії фронту. Краще, щоб це була друга-третя лінія. Не варто злітати “свічкою”, стартувати низько, літати між домами. Щоб навіть якщо ворог бачить дрони візуально, він не зміг визначити точного місця розташування.
FPV – це дуже круто, бо ти можеш штучкою за 500 доларів уразити техніку, яка коштує десятки мільйонів доларів. У мене за всі доби, які я провів на лінії бойового зіткнення, жодного разу не було ситуації, щоб не вистачало дронів.
Коментарі