Повномасштабне вторгнення російських військ на терени нашої Вітчизни змусило українців бути біженцями по світу чи внутрішньо переміщеними особами. Це стало особливим викликом для студентів, адже зруйнований навчальний процес негативно позначився на їх академічній успішності.
За ініціативи професорки Ольги Гаращук, директорки Департаменту нейрофізіології Інституту фізіології університету Еберхарда Карла м. Тюбінгену (Німеччина), та співучасті професора Володимира Лущака, завідувача кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника м. Івано-Франківськ (Україна), а також їхніх колег, науковців України та Європейського союзу, був розроблений освітній онлайн-курс «Інтегративні науки про життя» для українських студентів-біологів, що надав можливість слухачам набути нових навичок та заповнити викликані війною прогалини у навчанні на якісно новому рівні.
Програма отримала фінансову підтримку Німецької служби академічних обмінів (Deutsche Akademische Austauschdienst, DAAD). Загальна сума гранту складає 3.5 мільйонів гривень, і повністю спрямована на підтримку наукової та педагогічної діяльності українських викладачів та на навчання студентів в Україні.
Для проведення онлайн-курсів підібрано команду науковців, що працюють в університетах України: Прикарпатському національному університеті імені В. Стефаника, Львівському національному університеті імені І. Франка, Дніпровському національному університеті імені О. Гончара, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна; в університетах Німеччини: Тюбінгенському університеті Еберхарда Карла, Вищій медичній школі Гановера, Саарландському університеті; та австрійському Інституті експериментальної і клінічної травматології імені Людвіга Больцмана. До викладання також були залучені спеціалісти львівського ТОВ Експлоджен. Кожен з викладачів є висококласним спеціалістом в своїй галузі, професіоналом та активно займається науковою діяльністю на світовому рівні.
Було створено зручну платформу для навчання, яка пропонує два види курсів: «Науки про життя» та «Біоінформатика».
Перший включає в себе: біохімію, молекулярну біологію, фізіологію, біофізику, основи мікроскопії та інструментальні методи. Використовуючи актуальні наукові напрацювання, щедро діляться знаннями зі слухачами циклу “Фізіологія” вчені кафедри фізіології людини та тварин Львівського національного університету імені І. Франка. Викладачі кафедри генетики та біотехнології Львівського університету спільно із співробітниками львівської компанії «Експлоджен» розробили науково-професійний курс «Біоінформатика», що націлений на дослідження принципів секвенування та аналізу геному, молекулярного філогенетичного аналізу та основ геноміки людини. «Експлоджен» є піонером у цій новій галузі та займає одне із передових місць серед біотехнологічних компаній України. Відрадно, що ця українська компанія в синергії із вітчизняними науковцями передає свій досвід українським студентам.
За два тижні реєстрації на курси було подано 638 заявок від мотивованих українських студентів. При цьому 29 аплікантів знаходились на окупованих територіях, 130 були внутрішньо переміщеними особами, а 135 знаходились за межами України. Найбільше охочих взяти участь у курсах спостерігалось у студентів Херсонської, Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Запорізької та Київської областей – регіонів, які найбільше постраждали від російської агресії. Втішно, що були заявки і з інших регіонів України.
За результатами відбору 50 слухачів отримали стипендії (600 євро) у курсі «Науки про життя» та 30 слухачів – стипендії (200 євро) у курсі «Біоінформатика».
Організатори, здивовані великою кількістю охочих, сформували додаткові групи для вільних слухачів. Після завершення навчання слухачі, які успішно складуть іспит, отримають сертифікати, що будуть зараховані за їх основним місцем навчання. Це підтверджено університетами Херсону, Одеси, Харкова, Дніпра та Івано-Франківська.
Крім освітнього процесу студенти отримають змогу познайомитись з різними методиками викладання та з педагогами, котрі в майбутньому можуть стати їхніми академічними менторами, а українські колеги – знайти потенційних партнерів для нових освітніх та наукових проектів, таким чином поглиблюючи європейську інтеграцію вітчизняної науки і освіти.
Коментарі