Львів втратив два комунальні приміщення, вартістю понад 2,5 млн грн

Два комунальні приміщення у самому центрі міста, на вулицях Федорова, 30 та Ужгородській, 6, стали приватними без відома Львівської міської ради. Їх переоформили за одним сценарієм: перепланували, вписали в реєстр нове право власності, а потім за допомогою схем з боргами та іпотекою кілька разів перепродали та виставили на аукціони.

Про це повідомляє “Наші гроші. Львів”, пишуть Львівські новини.

Директор комунального підприємства, який відповідав за збереження майна, причиною втрати приміщення називає не халатність, його чи підлеглих, а такий собі збіг обставин. Нібито працівники ЛКП зрідка навідувались за тими адресами і не знали, що там відбувається.

Така схема виведення комунального майна у Львові за допомогою частих перепродажів – не нова. Її використовують, щоб ускладнити процес повернення нерухомості у комунальну власність, як це було, наприклад, у справі «Афери століття».

Ситуація з приміщеннями «Старого Львова» виглядає ще складнішою, адже майно продавали на аукціонах, а це вважається законною підставою для набуття права власності, і її непросто оскаржити в суді.

«Десь так воно і вийшло»

Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» обслуговує будинки у центральній частині міста. В управлінні комунальної власності нам повідомили, що зараз воно орендує 15 приміщень в історичному центрі Львова. А раніше орендувало майно за ще двома адресами, на вулиці Федорова та Ужгородській. Доступу в ці приміщення тепер немає ні ЛКП, ні міська влада.

Як так сталось, директор ЛКП «Старий Львів» Олег Білоус пояснює тим, що в приміщення навідувались не часто:

«Ними не користувалися, як офісними приміщеннями чи майстернями кожен день. Ми їх використовували як складські приміщення. На Федорова ми зберігали піскосуміш, на Ужгородській – стару техніку і меблі. І, відповідно, ті два приміщення були в нас, вони нам були потрібні, а так сталося, що якісь невідомі особи захопили їх. Решта наших службових приміщень – це такі, де є постійно люди. І ніхто собі не дозволить таких речей робити там, де постійно хтось ходить. А тут рідше заходилося, і десь так воно і вийшло», – пояснює Олег Білоус.

Тобто, приміщення у центрі міста, які можна вигідно здати в оренду чи й взагалі продати, ЛКП використовувало як банальний склад. Причому такий, який їм явно не сильно потрібний, раз можна не ходити туди місяцями.

Наприклад, торік Львівська міська рада провела аукціон з приватизації руїн будівлі у дворі на вул. Староєврейській, 31 (сусідній будинок до Федорова, 30) за 900 дол./м². Таким чином, вартість двох втрачених містом приміщень теж може становити не менше 2,5 млн грн.

Одне з приміщень, про яке йде мова, – це лише 12,8 м² на першому поверсі будинку, але з дуже вигідним розташуванням – на вул. Федорова, 30. З липня 2009 року «Старий Львів» орендував його для «службових потреб». Судячи з архівних фотографій, станом на 2017 рік воно перебувало у доволі занедбаному стані.

У серпні 2021 року договір про оренду спливав, і старий «Старий Львів» мав би повернути приміщення міській раді або ж укласти новий договір про оренду. Втім, як повідомили нам в управлінні комунального майна Львівської міської ради, у квітні під час перевірки посадовці виявили, що там зробили перепланування і ремонт, вибили фасадні двері, а вхід з коридору замурували. Дозволів на ці роботи в міськраді не видавали.

З’ясувалося, що три роки тому власник двох квартир в будинку на Федорова, 30 Олексій Маркевич зареєстрував право власності на комунальне приміщення. У реєстрі нерухомості вказано, що запис зробив львівський нотаріус Олександр Моргун на основі висновку дніпровського ПП «ДеКонструктор» про перепланування.

При цьому під час цього перепланування комунальне приміщення на 12,8 м² об’єднали з частиною сусідньої квартири Маркевича. Таким чином, утворилося нове приміщення на 26,3 м². 

Олексій Маркевич відмовився спілкуватись з журналісткою «Наших грошей. Львів» і заявив, це питання його не стосується. І це певним чином відповідає дійсності, адже у жовтні 2019 року Маркевич позбувся проблемної нерухомості. Він розрахувався цим приміщенням з боргами з Наталією Пронів – відомою львівською невропатологинею, співвласницею клініки «Біомед», якій нібито був винен 150 тис. грн. Наталія Пронів внесла це приміщення до статутного капіталу своєї компанії – ТОВ «Астра-Захід».

Хурналісти “Наші гроші. Львів” зателефонували до Наталії Пронів, і спочатку вона заявила, що не пам’ятає обставин купівлі приміщення на Федорова, а потім взагалі відмовилась коментувати цю ситуацію.

Наталія Пронів теж недовго володіла приміщенням в центрі Львова – у вересні 2021 року виконавча служба виставила його на аукціон через борги її компанії. Під час торгів на майданчику СЕТАМ, де зазвичай продають проблемне майно, приміщення за 3 млн грн купив 21-річний підприємець Давид Павлів. Він вніс його у статутний капітал компанії «Яро-Буд», де на той момент був бенефіціарним власником.

Тепер засновником цієї компанії є не Павлів, а «Шляхіндустрія» – фірма, співвласником якої є відомий львівський бізнесмен та колишній депутат Львівської обласної ради Володимир Креховецький. Він стверджує, що про проблеми з майном вперше почув від журналістки «Наших грошей. Львів».

Зі слів Креховецького, за 2,5 роки (!), поки його компанія володіє цим приміщенням, ніхто з представників ЛКП туди не приходив і не висловлював претензій.

Зараз на Федорова, 30 працює ресторан Escargot. Втім, як каже Креховецький, влітку тут відкриють офіс управляючої компанії «Яро-Буд». Такі компанії займаються обслуговуванням житлових будинків і вважаються альтернативою колишнім ЖЕКам (ЛКП).

«Ви ж розумієте, що роботи у комунальній сфері дуже багато, і ми зацікавлені працювати у Львові. Будь-якій управляючій компанії потрібні офіси, щоб розмістити людей», – сказав він.

Завдяки ланцюжку перепродажів та перепланувань міській раді, яка виявила захоплення цього приміщення доволі пізно, тепер доводиться доводити в суді своє право на майно. З минулого року місто намагається відсудити це приміщення у «Яро-Буду».

Складність цієї справи ще й у тому, що спочатку юристам потрібно довести, що комунальне приміщення справді стало частиною приватизованого, і це затягує увесь процес.

«У цій ситуації вони («Яро-Буд» – ред.) стверджують в суді, що наше приміщення – не те, на яке ми подаємо реєстрацію і техпаспорт, а прибудова у дворі. І так виходить, що ми приносимо у суд свій технічний паспорт, вони приносять свій, який виданий пізніше і теж є чинним – це такий спосіб просто вводити в оману суд», – вважає керівниця управління комунального майна ЛМР Інна Свистун.

Цікаво, що третьою особою у судовій справі є ОСББ «Федорова, 30», яке виступає на стороні відповідача. Керівником цього ОСББ є Олексій Маркевич, з якого і почалась ця історія. Маркевич також керує ОСББ «Староєврейська 29» в сусідньому будинку, де і він, і Наталія Пронів мають по квартирі.

Наприкінці 2022 року Господарський суд Львівської області задовольнив клопотання Львівської міської ради і призначив у цій справі судову експертизу. Вона має підтвердити, що комунальне приміщення площею 12,8 м² справді стало частиною приватизованого. Тоді у мерії буде шанс отримати своє майно назад.

Володимир Креховецький своєю чергою сказав нам, що тепер планує укласти мирову угоду з Львівською міською радою і вирішити конфлікт поза судом.

Заплутати всіх

Історія з приміщенням на Федорова не унікальна. Виявляється, що за ідентичною схемою місто втратило ще одне приміщення площею 57 м² на вул. Ужгородській, 6 (навпроти 1-ї міської клінічної лікарні) у Львові. Про це свідчать дані справи, яку з вересня 2021 року слухає Господарський суд Львівської області.

Як повідомили «Наші гроші. Львів» в управлінні комунальної власності ЛМР, це приміщення більше 12 років орендувало в міськради те ж саме ЛКП «Старий Львів». Однак у червні 2020 року в реєстрі речових прав зареєстрували ще одне право власності – на Романа Бондаровського з Острога. При цьому площа приміщення зросла з 57 м² до 61,9 м².

Підставою для реєстрації права приватної власності у цій історії став документ понад 10-річної давності – сертифікат відповідності ДАБІ у Львівській області за 2010 рік, де Роман Бондаровський вказаний замовником реконструкції. На основі цього комунальне приміщення перейшло у приватну власність Бондаровського. Уже зараз у судах Львівська міська рада намагається довести, що сертифікат ДАБІ не є підставою для реєстрації права власності.

Незабаром після отримання права власності, у серпні 2020 року, Бондаровський вніс приміщення на Ужгородській у статутний фонд свого новоствореного ТОВ «Фортуна Систем Інвест», де на той момент, за даними Опендатабот, він був бенефіціарним власником. Після цього приміщення на Ужгородській двічі перепродують у СЕТАМі через борги: вперше приміщення купило за 636,1 тис. грн компанія «Неро-Продмаркет».

Наступного року приватизацію цього приміщення виявила Львівська міська рада, юристи якої подали позов до суду, щоб скасувати право приватної власності. Поки тривали перші судові засідання у цій справі «Неро-Продмаркет» уклала договір про іпотеку з ТОВ «Сітіком Естейт», не виплатила її, і приміщення на Ужгородській знову виставили на торги, щоб стягнути борг.

За цей час у приміщенні замінили вікна і почали ремонт, вартість нерухомості зросла, тому його продали вже за 1,8 млн грн. Новим власником приміщення стала компанія «Бонус Плюс Інвест», власником якої є 24-річний бізнесмен з Сокаля Роман Бондар. Він повідомив, що зараз мобілізований і що не займався цим аукціоном особисто. Надати коментар щодо подальшої долі приміщення Роман Бондар відмовився.

Приватизацію цього приміщення Львівська міська рада виявила, коли на нього уже оформила право власності компанія «Неро-Продмаркет». Зараз юристи міської ради намагаються повернути це приміщення через суд. У березні 2022 року Господарський суд Львівської області відмовив міськраді у задоволенні позову, вважаючи недоведеним те, що приміщення мерії та приватної компанії – одне і те ж.

«Спірне нежитлове приміщення має різну площу та реєстраційні номери у інформації про об’єкт нерухомого майна. Відтак встановити його тотожність шляхом співставлення на «око» є помилковим. Майно повинно мати індивідуально-визначені ознаки, за якими суд може визнати за власником право власності на цю річ», – вказано в рішенні суду, яке потім підтвердив і апеляційний суд.

А у листопаді минулого року Касаційний господарський суд став на сторону Львівської міської ради і скасував попередні рішення судів та направив справу на новий розгляд. Касаційний суд погодився з аргументом юристів мерії, що у цій справі незрозумілі підстави, завдяки яким на приміщення на Ужгородській першочергово оформили приватне право власності у 2020 році. Також суд назвав передчасними висновки про те, що комунальне та приватизоване приміщення – це різні об’єкти.

«Ознак кримінального правопорушення не виявлено»

Директор ЛКП «Старий Львів» Олег Білоус пояснює, що зробив усе можливе в історії із зникненням комунального майна. А саме особисто викликав поліцію, коли на Ужгородській, 6 виявили чужих людей кілька років тому. Cаме тоді начебто вперше й дізнався від поліцейських, що воно вже не комунальне.

«Старий Львів» на запит редакції “Наші гроші. Львів” надав копії його звернень до поліції. Так, щодо приміщення на Ужгородській до поліції писали у червні 2020 року. Натомість стосовно Федорова, 30 листа надіслали правоохоронцям у жовтні 2021 року – за 5 місяців після того, як управління комунальної власності виявило перепланування.

Голова Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля теж вважає, що ЛКП зробило все можливе у ситуації із захопленням приміщень. Мовляв, звернулись до поліції – то чого ще хотіти?

«Вони не були під охороною, вони використовувалися за потреби. Наскільки пригадую, на Федорова вони (приватні власники, – ред.) проникли зсередини, а потім поміняли двері, після чого ЛКП змінило замки під свої ключі. Але після того, як виявилася подвійна реєстрація, замки знову змінили… Якщо за результатами наших звернень у правоохоронні органи буде з’ясовано, що в чомусь винне і ЛКП, звичайно, вони понесуть покарання», – заявив Андрій Зозуля, додавши, що долею звернень у поліцію, надісланих більше року тому, ніхто ще не цікавився.

Натомість наша редакція вирішила поцікавитись. І там щось змогли сказати лише про приміщення на Ужгородській. Начальник Львівського районного управління поліції №1 Павло Гарасим повідомив, що «підстав для внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань не було».

«Вжитими заходами на момент перевірки встановити осіб, які могли б вчинити можливі неправомірні дії, не вдалось», – повідомив Павло Гарасим у письмовій відповіді на запит редакції “Наші гроші. Львів”.

Якби в ЛКП справді цікавились долею переданого їм майна, то рішення поліції можна було б оскаржити в суді. Але ніхто цього так і не зробив.

Читачам також цікаво:

• Що робити з “протезним” заводом?

• “Якщо не зараз, то ніколи”, – Олег Радик про декомунізацію на Львівщині

• Росіяни викрали з Кінбурнського півострова надгробну плиту козацького отамана