11:02
27.07.2022

Що нам робити з економікою в часи війни?

Директор департаменту економічної політики ЛОВА Степан Куйбіда розповідає про те, що робити з економікою під час війни.

Про це інформує “ZAXID.NET”, пишуть “Львівські новини”.

Вже третій тиждень в професійному середовищі не вщухають розмови про План відновлення та розвитку України, який презентував наш Уряд світовій спільноті. І тішить те, що ці дискусії ведуться не про якісь суб’єктивні чи навіть об’єктивні враження, а про зміст, якість і реалістичність виконання цього Плану.

Тобто всі поставили собі правильне питання: а яку Україну ми хочемо почати будувати після нашої Перемоги над агресором? А якщо звузити це питання до мого професійного профілю, то питання звучить так: що нам робити з економікою в час війни?

Тішить, що і Уряд ставить собі таке питання. Для прикладу, особисто мені додало наснаги в роботі прочитання колонки першої віце-прем’єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко, де вона описала бачення того, як наш Уряд намагається зробити потрійний стрибок від перехідної економіки до економіки, що розвивається. Не буду вам цього всього переповідати, але мені найбільше сподобалось, що там прописані чіткі кроки, які Уряд зобов’язується зробити упродовж кількох років, щоб протягом десяти років потроїти наш ВВП і створити нове економічне чудо.

Я лише висловлю кілька своїх думок про те, чому нам вдалось втримати економіку і що ще можна зробити на Львівщині.

В перші дні війни, коли мало хто в Україні розумів, що потрібно зробити для порятунку споживчого ринку і збереження економіки, Уряд зробив дуже важливий крок – напрацював і подав на затвердження Парламенту цілий пакет податкових стимулів. Саме завдяки цьому рішенню нам вдалось втримати економіку держави від краху. Це було складне, але потрібне рішення. І лише після того як владі вдалось стабілізувати економічні процеси в Україні, Уряд спільно з народними депутатами почав повертати деякі податки, мита, акцизи та інші платежі. Це був вимушений і правильний крок, адже ми не дали «померти» місцевим товаровиробникам. І тоді почала повертатись сплата податків до бюджетів усіх рівнів. Від цього виграли фактично усі так звані тилові регіони, серед яких є і Львівщина. Тобто висновок дуже простий – влада навчилась бути гнучкою, навіть в питаннях бюджету і податків. Ми навчились аналізувати, прогнозувати і змінюватись.

До речі, схожа ситуація була і з критичним імпортом. Спочатку Уряд повів себе гіперконсервативно, завпровадивши його, але пізніше, коли ситуація стабілізувалась, він скасував своє ж попереднє рішення, чим знову ж таки дав поштовх для місцевого бізнесу.

Ще один важливий крок, завдяки якому велика частка бізнесу вижила – це програми кредитування і стимулювання. Маючи просто бомбезну державну програму кредитування під назвою 5-7-9%, яку, до речі, ми ще минулого року на Львівщині довели до 0%, Уряд теж не зупинився. І зараз ми пропонуємо нашим бізнесменам величезну програму підтримки малого і середнього бізнесу під назвою «єПідтримка», за рахунок якої можна отримувати безповоротні фінансові допомоги і кредити на розвиток своїх ініціатив. Більше того, ми у Львівській ОДА не зупинились на тому, що для нас згенерував Уряд, а розробили ще місцеву програму стимулювання бізнесу, яка теж дає свої плоди у вигляді нових робочих місць, достойної зарплати і сплачених податків.

Індустріальні парки. Це те, про що всі говорили, але ніхто навіть і не думав цим займатись. Уряд Дениса Шмигаля врешті зламав ці дивні підходи і спільно з нардепами зробив перші кроки задля розвитку індустріальних парків. У цьому напрямку ми лише на початку нашого шляху, але ми бачимо чітку мету, до якої йдемо.

Курсова політика держави теж навчилась реагувати на виклики війни. Ми майже 5 місяців тримали довоєнний курс гривні, щоб не дати їй катастрофічно обвалитись. І лише 21 липня Національний банк України скорегував офіційний курс гривні до 36,5686 грн/дол США. При цьому офіційний курс гривні до долара США й надалі залишився фіксованим. Чому так сталося? Коригування обмінного курсу збільшить приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку, яка виникала через велику різницю між офіційним та готівковим курсом, та дасть змогу стабілізувати курсові очікування бізнесу на населення. А фіксація офіційного курсу на новому стійкішому рівні дасть змогу НБУ зберегти контроль над рівнем інфляції в Україні. Проте зростання фіксованого курсу все таки матиме вплив на зростання цін: зокрема на імпортовані товари (яких третина у середньому споживчому кошику). Імпортери більше витрачатимуть на купівлю з-за кордону, а експортери – більше продаватимуть валютної виручки і отримуватимуть більше гривні. Це в свою чергу додасть 2-3% до інфляції (а найбільшу частку в цьому зростанні займатимуть ціни на пальне). Це вимушений крок, але він може дати ще один поштовх для розвитку економічних процесів.

Нам ще більше вдалось би покращити економічний стан, якби ми змогли оперативно вирішити логістичні проблеми, з якими стикнулась Україна після повномасштабного вторгнення. Нам терміново потрібно перебудовувати наші залізничні колії, привівши їх до європейського стандарту. Нам терміново потрібно збільшувати кількість пунктів перетину кордону і звичайно ж збудувати там всю необхідну інфраструктуру. Ми розуміємо, що у воюючій державі на це немає коштів, тому це питання є чи не найбільшим викликом перед Урядом – залучити закордонних інвесторів, щоб вирішити цю логістичну проблему і дати ще один поштовх для нашої економіки.

Але навіть, якщо ми вирішимо всі логістичні виклики, ми просто змушені будемо змінювати підходи до нашої економічної моделі. І тут важко не погодитись з віце-прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, яка говорить про критичну необхідність запровадження експортної моделі зростання нашої економіки. Так, нам дійсно потрібно змінювати підходи – переставати експортувати сировину, а починати продавати готову продукцію. Саме тому ми повинні не просто відновити нашу економіку, а побудувати нову, прив’язану до сучасних реалій.Скажу відверто, якщо нам вдасться чітко виконати план, який поставив перед нами Уряд Дениса Шмигаля, то ситуація дійсно почне кардинально мінятися. Україна просто приречена здійснити це економічне диво і стати потужною європейською державою.

Читачам також цікаво:

Коментарі