Повномасштабне вторгнення вплинуло не лише на тематику новин у львівських ЗМІ, але й на те, де журналісти черпають інформацію. Сьогодні найпопулярнішими джерелами інформації є офіційні сайти (35%), соціальні мережі (23%) та пресслужби (15%). В той час як власна робота журналістів становиться лише 5%.
До моніторингу ІМІ потрапило п’ять онлайн-медіа Zaxid.net, Вголос, 032, Твоє місто, Гал-інфо. Метою було визначити джерела інформації у матеріалах. Загалом проаналізовано 928 новин, опублікованих з 12 по 16 вересня включно. У цих текстах зафіксовано 1037 джерел інформації, оскільки, в одній новині могло бути декілька джерел.
35% від загальної кількості джерел становлять сайти і офіційні сторінки установ у соцмережах. І це втричі більше, ніж було під час моніторингу у 2020 році. Наприклад, у текстах згадуються сайти Львівської обласної військової адміністрації, Львівської міської ради, Офісу Президента, МВС, КМДА, Головне управління розвідки. А от щодо соцмереж, то журналісти найчастіше користуються повідомленнями зі сторінок СБУ, поліції, Генштабу, Держприкордонслужби, ДСНС. Це можна пояснити тим, що 20% текстів у львівських ЗМІ стосуються саме надзвичайних подій, криміналу.
Далі йдуть соціальні мережі, а саме 23% від загальної кількості джерел. І ця цифра зросла на 5%, в порівнянні з попереднім моніторингом. Власне більшість цих новин стосуються теми війни. Як бачимо, в час повномасштабного вторгнення фейсбук, твіттер, телеграм голів військових адміністрацій, міських очільників стали першоджерелом отримання даних про обстріли, пошкодження, летальні випадки, ситуацію в регіоні як для медіа, так і для населення.
Майже 15% від загальної кількості джерел становить інформація від пресслужб, речників. І це трохи менше, ніж було два роки тому. Найчастіше львівські медійники використовуються дані від поліції, прокуратури, СБУ, міських рад, військових адміністрацій.
Якщо у 2020 році головним постачальником інформації для львівських ЗМІ були матеріали інших українських медіа, то зараз цей показник зменшився з 19,5% до 13%. Це є як локальні, так і загальноукраїнські видання, телеканали.
Власна робота журналістів становила лише 5%, що є доволі мало. Два роки тому ця цифра була 12%. Можна припустити, що на такий показник вплинула війна, скорочення штатів, брак фінансування. Найбільше текстів власних кореспондерів опублікувало “Твоє місто” – 21, “Zaxid.net” – 13, “Гал-інфо” – 8, “Вголос” – 6, а “032” – 0. Це історії захисників, аналіз витрат з місцевого бюджету, дослідження хто і за яких умов може отримати відстрочку від мобілізації чи інтерв’ю з військовим, бойовим медиком, письменником, спортсменом.
По 3% джерел припадає на іноземні ЗМІ та інше. Іноземні медіа у своїх текстах використовували журналісти “Гал-інфо”, “Вголосу” і найбільше “Zaxid.net”. Це тексти на тему війни, міжнародних подій: про початок процесії з труною королеви Єлизавети ІІ, вивід росією військ з Сирії, взяття в полон російських офіцерів, допомога українській армії, запровадження санкцій чи інтерв’ю міністра оборони для іноземних журналістів або заяви міжнародних політиків.
У матеріалах, які увійшли до пункту інше, журналісти посилалися на промоутерську компанію, сайти “Сільське господарство і садівництво”, “Дім і сад”, “Bookforum”, футбольного клубу “Рух”, ФК “Карпати”, Інституту вивчення війни, Українського католицького університету, обсерваторії, Львівської обласної федерації боксу. Є й інша категорія матеріалів, наприклад, “Компанія з російськими бенефіціарами візьме участь в Lviv Eco Forum” або “Фонд держмайна виставив на продаж Львівський ювелірний завод”. У першому тексті йдеться, що інформацію повідомила громадська організація “Антикорупційний блокпост”, у другому – Регіональне відділенні ФДМУ у Львівській, Волинській, Закарпатській областях. Однак, не зрозуміло, де і за яких умов ця інформація отримана.
У 2% від загальної кількості джерел інформації для медійників були посадові особи. Ними були, до прикладу, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, заступник міського голови Львова Любомир Зубач, головна епідеміологиня Львівщини Наталія Іванченко-Тімко, голова Галицької райадміністрації Андрій Зозуля, керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім, Жовківський міський голова Олег Вольський. Як джерело інформації ані місцевих, ані загальноукраїнських політиків не використовували медійники видання “032”.
Ще 1,6% припадає на новини без джерел інформації. Так, ситуація не ідеальна, але краще ніж під час моніторингу у 2020 році, коли без джерел інформації було 4% текстів. При чому зараз по 2-3 такі випадки зафіксовано на кожному досліджуваному сайті. Наприклад, “Помер один із основоположників “нової хвилі” кінорежисер Жан-Люк Годар” (Zaxid.net), “На війні загинув військовий з Львівщини Тарас Сковрон” (032), “Завтра у Львів попрощається з двома воїнами, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками” (Твоє місто), “У Новій Каховці пролунали вибухи” (Вголос), “Черги в пунктах пропуску з України: що відомо?” (Гал-інфо). Також сюди віднесено тексти “Вголосу”: “Путін вперше прокоментував контрнаступ ЗСУ”, “В Бердянську ліквідували “заступника мера” та його дружину”, “Вибух у Луганську: ліквідовано “генпрокурора”, “У Херсоні прогриміли вибухи: що відомо”, “У Луганську в будівлі “генпрокуратури” окупантів пролунав вибух”. По факту у своїх текстах журналісти узагальнено зазначають “російські ЗМІ”, але не має чітко вказаного джерела.
Наразі можна зробити висновки, що за останні два роки інформаційний простір Львівщини змінюється в кращому напрямку. Лише поодинокі тексти не мають джерел інформації. Але хотілося б побільше власної журналістської роботи, а не передруків пресслужб, сайтів чи соцмереж.
Мар’яна Сич, регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області
Коментарі