Аварія трапилася у селі Ямельня Яворівського району Львівської області. На автодорозі сполученням Львів – Краківець зіткнулися автомобілі Mercedes-Benz з кортежу відомого бізнесмена Петра Димінського та Opel-Astra. Водійка другого – 31-річна Наталія Тріла – загинула від отриманих тілесних ушкоджень.
Що спонукало найвищих правоохоронців держави вже за лічені години після ДТП звинувачувати Димінського в аварії? Якою була доказова база і чи була вона взагалі? На чому ґрунтувалися підозри? Чого від Димінського хотіли насправді?
Цим матеріалом ми не маємо на меті встановити істину, бо встановити її ось вже шість років не можуть і правоохоронні органи*. Цінність цього матеріалу полягає в іншому. Нам вдалося знайти людину з близького оточення Димінського, яка на умовах анонімності розповіла невідомі донині факти, поділилась інформацією про кулуарні події, що передували ДТП, а також описала те, як змінився медійний та політичний ландшафт під час протистояння медіавласника та тодішньої влади.
«Про це досі майже ніхто не знає, але історія тиску на Димінського почалась з найкритичнішого по відношенню до влади на той момент телевізійного шоу країни – «Інша Україна», яку вів Михайло Саакашвілі, який просто знищував в ефірі тодішню владу, – стверджує джерело. – Доступ до широкої аудиторії тоді дав Міхо лише ZIK, канал Димінського.
Перша програма вийшла 5 квітня 2017 року, за чотири місяці до ДТП. Після кількох виходів програми в ефір Димінському передали меседж від Порошенка, який зажадав лояльного ставлення до влади з боку каналу. Як подяка за це пропонувався контроль над «Укртрансгазом». Тоді Димінський напівжартома висунув свої умови, запропонувавши Порошенку придбати у нього канал за 70 млн. доларів. Президента розлютила ця пропозиція і він заборонив будь-кому зі свого оточення мати з Димінським будь-які контакти, як і приходити на ефіри його телеканалу будь-кому з так званого пулу президента.
Але Димінського треба знати – більш рішучого і впертого за характером годі було знайти, він завжди досягав свого, про це і досі ходять легенди. Через деякий час його таки вмовили зустрітися у Києві з Юрієм Луценком. Достеменно знаю, що організував її Василь Пісний, хто забув – тоді одна з перших персон в СБУ, впливова людина, якій завжди виходило залишатись в тіні. Підсумком зустрічі став дзвінок Луценка Порошенку, генпрокурор запевнив президента, що про все з Димінським домовився, проблем не буде. Але щойно поклавши трубку, Луценко тут же попросив Димінського не продавати канал Порошенку, гарантувавши, що він сам разом зі своїми грошовитими партнерами викуплять ZIK.
А вже наступного дня після ДТП відбулась зустріч Луценка, Авакова і Порошенка, на якій вони фактично ділили канал між собою. Тоді й почалися маски-шоу на об’єктах Димінського, у нього вдома, травля через ЗМІ і так далі, про це чимало згадок залишилось. Це кумедно, але пригадую, як для забору ДНК вилучали навіть зубну щітку, якою господарі чистили зуби своїй малій собачці.
Згодом через правоохоронні органи Димінському направили черговий «привіт» – заплати три мільйони доларів і можеш забути про кримінальну справу. Були послані подалі…
Пізніше Луценко посилає до Димінського переговірників – чету Загоріїв. Наближались вибори, тож ті зажадали безкоштовно отримати канал в управління тоді ще Адміністрації Президента, шантажуючи у разі відмови максимальними неприємностями, посилаючись на Луценка. Про це в інтерв’ю «Українській Правді» детально розповідав тодішній керівник медіахолдингу Димінського.
Цікаво, що Загорії тоді звернулися до суду з позовом, в якому заявляли, що представники ZIK безпідставно звинувачують їх у рейдерстві. Однак цей суд вони у підсумку програли.
У підсумку Загорії теж були послані подалі, а ходом у відповідь від Димінського стала радикальна опозиційність до політики та персони Порошенка на його телеканалі, що на той момент за впливовістю посів вже друге місце серед інформаційних кнопок в Україні. До речі, канал Димінського ніколи не втрачав лідируючих позицій на заході України. Саме на ці області в першу чергу розраховував на президентських виборах Порошенко, тому можна лише уявити його гнів від незговірливості Димінського.
Закрити усі питання з кримінальною справою пропонували Димінському і пізніше, однак його подібні «пропозиції» ніколи не цікавили, він покладався лише на закон, справедливість і роботу своїх адвокатів».
Так, Олексій Менів, один з адвокатів Димінського, на нашу пропозицію виклав усю хронологію подій, що супроводжувала цю справу:
18 серпня 2017 року кортеж Димінського П.П. потрапляє у смертельне ДТП.
19 серпня Петро Димінський, у відповідь на телефонне звернення слідчого без усіляких повісток дав згоду на проведення його допиту.
20 серпня Петро Димінський відвідав футбольний матч у Львові, його показували під час телетрансляції. Цього ж дня його було допитано, він відповів на усі питання слідчих, що засвідчує протокол. Після проведення слідчих дій самі ж слідчі в ЗМІ повідомили про відсутність у Димінського жодних тілесних ушкоджень! (ось коментар заступника керівника Національної поліції Львівщини Миколи Самарчука)
23 серпня відповідно до робочого графіку, Петро Димінський вилетів на планове медобстеження у швейцарській клініці і, наголошую, жодних підозр не отримував – є відповідне рішення суду! Буквально з наступного дня почались події, які дають усі підстави сумніватись в об’єктивному розслідуванні обставин ДТП:
1) травля у ЗМІ, коли без суду і слідства очільники МВС і ГПУ заявляли про те, що за кермом автомобіля, ймовірно, був Петро Димінський.
2) Далі почались безпрецедентні за своєю масовістю обшуки. 28 (!) слідчих, десятки залучених оперативників в антитерористичному обмундируванні штурмували офіси Димінського, телеканалу ZIK і навіть дитячої футбольної школи «Карпат».
3) Упродовж 24-27 серпня уся країна, в т.ч експерти установ МВС України , відпочивали на День Незалежності. І саме за ці три дні була проведені молекулярні експертизи, що за такий короткий термін технологічно неможливо! Ясна річ, її результати були скасовані судом, експертиза визнана неналежною. Судом було призначено нову експертизу, на яку слідчий цілий рік (!) не надавав водійську «подушку безпеки». Через рік таки було проведено експертизу, якою встановлено, що там немає ДНК Димінського, а є ДНК Борща (водія). Слідчим було призначено і проведено третю експертизу, яка також не виявила ДНК Димінського.
4) Була спроба оголосити Димінського у міжнародний розшук, проте Інтерпол відмовив у розшуку у зв’язку із політичним переслідуванням та порушенням процедури.
5) Свідки (охоронці) отримали підозри про дачу завідомо неправдивих свідчень, пройшли поліграфи, які підтвердили те, що вони говорили правду, і усі три судові інстанції, включно із Верховним судом їх виправдали.
6) Претензії потерпілих відсутні, свідків, які б бачили когось іншого за кермом автомобіля крім Борща теж немає. Строки досудового розслідування давно минули.
7) Влітку 2020 року Печерський суд встановив строки досудового розслідування і зобов’язав у двомісячний строк або закрити справу або направити її до суду. Минуло три роки, і це рішення суду досі не виконано.
Що ж залишається у сухому підсумку? Слідство не змогло знайти жодного свідка; проведені експертизи зразків ДНК з автомобіля вказують на те, що за кермом був охоронець бізнесмена; Інтерпол відмовився вносити Петра Димінського у свою базу, бізнесмен не знаходиться в розшуку і має повну свободу пересування; рішення суду про закриття справи не виконується.
Яким буде кінець історії, що починалась як операція з рейдерства телеканалу, а тепер система банально не знає, що ж з цим всім робити?
*Редакція готова надати слово представникам прокуратури, МВС, згаданим у публікації політикам та чиновникам.
Коментарі