У північно-західній частині селища Брюховичі, за 10 кілометрів від Львова, на території колишнього табору “Левеня” заплановано роботи з буріння глибинної свердловини.
Про це інформує “Діло”, пишуть “Львівські новини”.
Власники земельної ділянки — ТОВ “Левеня” — мають намір дослідити можливість використання тутешніх термальних вод із лікувальною метою. У разі позитивних результатів досліджень поруч зі Львовом може з’явитися бальнеологічний курорт.
8 грудня цього року було опубліковано повідомлення про плановану діяльність в державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
“У разі виявлення промислового притоку води і позитивних характеристик бальнеологічних досліджень передбачається використання води для рекреаційних цілей з подальшою подачею до перспективного рекреаційного комплексу”, – йдеться в у тексті цього документа.
Проєктом передбачено буріння свердловини №1-Соснівка з максимальною глибиною до 1700 метрів.
Спеціальний дозвіл на користування надрами від Державної служби геології та надр України львівське ТОВ “Левеня” отримало ще 14 вересня цього року. Тоді ж було укладено угоду між Держслужбою та приватним підприємством про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища підземних вод.
Спецдозвіл на користування надрами, виданий ТзОВ “Левеня”
.До 28 грудня 2021 року у Департаменті екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації прийматимуть зауваження з приводу опублікованого повідомлення про планову діяльність від громадян. Після цього буде видано оцінку впливу на довкілля перед початком дослідницьких робіт.
Відповідно до програми запланованих робіт, ТОВ “Левеня” планує розпочати буріння у другому кварталі 2022 року, яке триватиме понад рік і супроводжуватиметься дослідженнями та аналізами. Завершення проєкту із визначенням запасів мінеральних вод планується на третій квартал 2026 року.
У супровідних документах йдеться про те, що на досліджуваній території у період 1986-89 років підприємство “Укргеокаптажмінвод” уже проводило пошуки та попередню розвідку підземних мінеральних вод. Тоді було виявлено два перспективних водоносних горизонти. До одного з них на глибину 1400 метрів було пробурено свердловину Брюховичі №2, за результатами досліджень проб із якої експлуатаційні запаси було оцінено в обсязі 240 кубометрів на добу за категорією С1, а по другій — 230 кубометрів за категорією С2.
За висновком Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, слаботермальні йодо-бромні сульфатно-хлоридні натрієві води являються лікувальними та можуть використовуватися у бальнеології.
Будівлі колишнього дитячого табору ТОВ “Левеня” придбало ще у 2010 році. Тоді ж Брюховицька селищна рада затвердила документацію із землеустрою та надало підприємству земельну ділянку площею 1,4675 га на вулиці Ягідній, 11 в оренду на 25 років.
Через рік, у червні 2011 року, селищна рада погодалася продати ділянку ТОВ “Левеня” за 1 млн 805 тисяч грн, тобто всього по 12,3 тисячі грн за “сотку”, що є надзвичайно низькою ціною.
Шевченківська прокуратура та Львівська міськрада намагалися у судовому порядку скасувати договір купівлі-продажу цієї ділянки, доказуючи, що вона належить до земель оздоровчого призначення державної форми власності, а тому Брюховицька селищна рада не мала права нею розпоряджатись. Однак, суд дійшов до іншого висновку і ухвалив рішення про законність її продажу ТОВ “Левеня”.
Як відомо із державного реєстру, власниками ТОВ “Левеня” є Оксана Вервега та Наталія Гаврилів. У бізнесових колах вони перебувають дещо у тіні своїх чоловіків — відомих львівських бізнесменів Тараса Вервеги, колишнього депутата обласної ради від партії “Самопоміч”, та Андрія Гавриліва.
Бізнес-інтереси Тараса Вервеги поширюються насамперед на ІТ-сферу, хоча він фігурує також як засновник чи співвласник підприємств в галузі архітектури та будівництва, електроенергетики (ТОВ “Інвестмен Енерджі Компані”, ТОВ “Санні Сіті”, ТОВ “Сансолар”) та навіть вирощування зернових та олійних культур ((ТОВ “Апогей Агро”).
Насамперед Вервега відомий як співзасновник однієї з найбільших українських сервісних IT-компаній SoftServe. У 2020 році зі статком $128 мільйонів бізнесмен та “айтішник” зайняв 59 рядок у рейтингу найзаможніших українців.
Як згадував у розмові з виданням “НВ” один із співзасновників SoftServe Ярослав Любінець, ця компанія народилася завдяки тому, що аспіранти Львівської політехніки Юрій Василик і Ігор Мендзебровський у 1993 році потрапили в бізнес-інкубатор американського Політехнічного інституту Ренсселера, де познайомилися з екс-віце-президентом General Electric Уорреном Бруггеманом, одруженим на українці. Василик і Мендзебровський написали бізнес-план української компанії, яка б займалася розробкою програмного забезпечення для американських замовників, але, повернувшись в Україну і отримавши перше замовлення, зрозуміли, що самостійно його реалізувати буде важко, тому залучили до проекту ще трьох вихованців Львівської політехніки — Ярослава Любінця, Тараса Кицмея і Тараса Вервегу.
Також Вервега має частку у архітектурному ПАТ “Львівський проектний інститут” через ТОВ “Софтсерв-консалтинг” та виступає співвласником ТОВ “Престиж Консалтинг”.
Основними бізнес-партнерами Вервеги є Юрій Василик, Олег Денис, Тарас Кицмей, Ярослав Любінець та Андрій Гаврилів, який веде з ним спільний бізнес, зокрема, у сфері виробництва електроенергії. Андрій Гаврилів також відомий як власник мережі ювелірних магазинів “Діамант”, а загалом він є бенефіціаром понад 20 підприємств. Він є чоловіком співласниці ТОВ “Левеня” Наталії Гаврилів.
У політичному минулому Тараса Вервеги – членство в партії “Наша Україна” та статус однієї з довірених осіб Петра Порошенка на президентських виборах 2014 року. Декілька разів він обирався до Львівської обласної ради. До 2018 року очолював постійну комісію обласної ради з питань євроінтеграції, дерегуляції зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробітництва, агропромислового комплексу та зв’язків з українцями за кордоном.
Також цей бізнесмен є засновником благодійного фонду “Відкриті очі” та громадської організації “Вільне місто”.
Коментарі