Журналісти LVIV.MEDIA отримали документи, які дозволяють стверджувати, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» навіть після повномасштабного вторгнення залишається під контролем російських бізнесменів. А її формальна бенефіціарна власниця із громадянством Естонії має ознаки підставної особи.
Це розслідування стало можливим завдяки співпраці із колегами з видань «Delfi Estonia» та литовського Центру журналістських розслідувань «Siena».
Історія розслідування розпочалася 12 вересня минулого року, коли Львівська обласна прокуратура у себе на сайті публікує новину — «Арештовано корпоративні права та майно підприємства на майже півмільярда гривень, власниками яких є громадяни РФ». За даними прокуратури, функціонує певне підприємство, засновником якого є естонська компанія, а бенефіціарними, тобто кінцевими, власниками є група громадян РФ. Ці росіяни здійснюють контроль за фінансами від продажу скляних виробів і ухиляються від сплати податку. До того ж ці росіяни, «задіяні у матеріальному забезпеченні міністерства оборони Російської Федерації».
Міська влада не приховує свого ставлення до цього підприємства. У вересні 2019 року. Андрій Садовий з нагоди Дня підприємця дякує за якісне виробництво та нові досягнення директорці ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» Оксані Динік. До слова, пані Динік другу каденцію поспіль є депутаткою Львівської міської ради. І входить до фракції об’єднання «Самопоміч» — партії, яку заснував Андрій Садовий.
Вже наступного місяця Андрій Садовий присутній на церемонії з відкриття нового цеху компанії та виступає із вітальним словом.
Утім, ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» отримує від мера не лише подяки та теплі слова. Від 2015 року товариство є незмінним учасником програми сприяння розвитку львівських товаровиробників, яка дозволяє ТзОВ «ЛІК» платити за оренду міської землі на 40% менше. З переліку учасників цієї програми підприємство чомусь зникло саме у 2023 році. У коментарі LVIV.MEDIA Андрій Садовий сказав, що не знає, чому ТзОВ «ЛІК» припинило участь у цій програмі, але наголосив, що ця програма продовжить своє існування: «У нас дуже багато підприємств зверталися і отримували підтримку від міста, і ми далі будем таку підтримку надавати».
Отже, публічно все виглядає дуже пристойно. Успішна компанія з європейськими власниками. Її любить мер міста. Та й очолює підприємство соратниця Садового. Чого ж до нього вчепилися правоохоронці і яких росіян там знайшли?
Генеральна директорка ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» Оксана Динік наполягає на тому, що підприємство належить громадянам Естонії. Ось її діалог із журналістом LVIV.MEDIA:
— Згідно з юридичними документами, які є у нас, структура власності — це є естонська компанія, і там є люди-нерезиденти нашої країни.
— Чи є зараз серед власників естонської компанії, яка є власницею ТзОВ «Львівськаізоляторна компанія», громадяни Росії? Якщо ні — то громадяни яких країн?
— Немає громадян Росії, є громадяни Естонії.
— Чи вони там були і якщо так, то коли вони вийшли із власників товариства?
— Естонці були завжди, естонська компанія вже дуже давно є власником Львівської ізоляторної компанії.
Міський голова Львова Андрій Садовий також переконаний в непричетності російського бізнесу до ТзОВ «ЛІК»: «Я спілкувався з пані Динік, яка є директором, і яка є депутатом в міській раді Львова. На сьогоднішній день власниками компанії, якій належить ізоляторний завод, є громадяни Естонії, і це підтверджений факт».
ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» справді повністю володіє естонська фірма «GIG Holdings». Тож люди, що контролюють «GIG Holdings», контролюють і львівську компанію. За даними аналітичної системи Youcontrol у жовтні 2019 року кінцевим бенефіціаром естонців був росіянин Сєргєй Пєтров.
Однак із естонського реєстру журналісти дізнались, що не він один контролював фірму. Від 2018 року «GIG Holdings» контролювала низка людей із російським громадянством: Сєргєй Пєтров, Владіслав Бутін, Вадім Губін, Павєл Подкоритов, Дєніс Тасаков, Андрєй Рижиков. Ці ж самі люди та їхні родичі є співвласниками компанії.
Через «GIG Holdings» вони контролюють не лише українську компанію, але й російський «Южноуральский арматурно-изоляторний завод». Це випливає з фінансової звітності естонської фірми за 2020 рік. Маючи єдиного власника в особі «GIG Holdings», «Львівська ізоляторна компанія» та «Южноуральский арматурно-изоляторний завод» фактично входять до трійки найбільших та найпотужніших виробників скляних ізоляторів у світі. За нашими даними, «Львівська ізоляторна компанія» до 2023 року активно торгувала із пов’язаним з нею російським підприємством.
Структура власників і контролерів «GIG Holdings» різко змінюється у 2022 році. Ця подія збігається в часі з новинами з українського парламенту. 15 березня у Верховній Раді України реєструють законопроєкт, який має змінити правила примусового вилучення власності Російської Федерації та її резидентів. Він пропонував конфіскацію українських активів не лише у державних структур країни-агресора, а взагалі — у всіх російських громадян. Упродовж тижня після цього з реєстру власників та контролерів «GIG Holdings», а отже ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» зникають російські громадяни. Їх змінюють естонки Ольга Дубовіцкая та Терьє Ару, громадянка Великої Британії Маріна Бурага та, ймовірно, вже громадянин Польщі Сєргєй Пєтров.
Така структура власності існувала кілька місяців. Це підтверджує наказ від 25 серпня 2022 року по ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» за підписом директорки підприємства Оксани Динік. Тут — ті самі люди. Тільки замість Сєргєя Пєтрова з’являється Сергіуш Петрош. Припускаємо, що це одна і та ж людина, що змінила громадянство та ім’я.
Згодом Петрош і Бурага віддають свої частки Терьє Ару. І зараз «GIG Holdings», а значить «Львівською ізоляторною компанією» володіють естонки Ольга Дубовіцкая (70%) та Терьє Ару (30%). Вирішальний вплив на компанію має Ольга Дубовіцкая. Хто ж вона така, і чи справді є реальною власницею львівського підприємства?
Росіянка Ольга Дубовіцкая стала громадянкою Естонії недавно — у травні 2021 року. В її естонському паспорті вказано, що вона народилась у росії.
За даними з витягу, отриманого з автоматизованої системи «Роспаспорт» три тижні тому, Ольга Дубовіцкая була громадянкою росії та проживала у Єкатеринбурзі. Система зафіксувала отримання Дубовіцкою внутрішнього паспорта громадянина росії у 2003 році та заміну його на новий у 2013 році в зв`язку з досягненням 45-річчя (у цьому віці громадяни росії зобов`язані замінити старий паспорт на новий). Цей паспорт значиться у системі як недісний з 29 квітня 2022 року.
Однак згідно з даними системи «Роспаспорт», Дубовіцкая має чинний закордонний паспорт громадянина російської федерації, виданий 26 вересня 2019 року. Схоже на те, що з громадянства вона не виходила.
Утім, Дубовіцкая ніколи не була чужа російським власникам, яких вона змінила у реєстрі. Із документів, отриманих з тієї самої автоматизованої системи «Роспаспорт», зрозуміло, що вона була одружена з Павлом Подкоритовим. А з естонського реєстру нерухомості можемо встановити зв’язок з іще одним попереднім бенефіцеаром-росіянином. З 2018 року Дубовіцкая є співвласницею будинку у Таллінні — разом із Сєргєєм Пєтровим, який згодом став поляком Сергіушем Петрошем.
Отже, бенефіціарна власниця ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» — людина, яка отримала естонське громадянство менш ні за рік до оборудки, має родинні і майнові зв’язки з колишніми власниками. Ці всі факти, імовірно, свідчать про те, що Дубовіцкая просто стала у пригоді, коли виникла потреба швидко «переписати» чи «перегнати» ризикові активи на естонську громадянку. Про ці факти ми хотіли повідомити меру Львова Андрію Садовому, але він не захотів нас слухати: «Мені треба рішення українських органів влади, які мені скажуть, що був вчинений злочин. Тоді я буду реагувати».
Прізвища російських власників ізоляторної компанії добре відомі в росії. У свій час Васілій Бурага, Владіслав Бутін, Вадім Губін, Сєргєй Пєтров, Павєл Подкоритов, Андрєй Рижиков та Дєніс Тасаков були топменджерами російської фірми «Уралінвестенерго» та партнерами бізнесмена Андрєя Ахтямова. У 2004 році Ахтямов звинуватив їх у рейдерському захопленні свого підприємства. За версією правоохоронних органів росії, вони підробили реєстр, вкрали акції та вивели в офшори активи холдингу. Губіна і Подкоритова арештували в 2005 році, решта п’ятеро втекли… в Україну. У 2008 році Рижикова, Тасакова, Бурагу і Бутіна затримала кримська міліція. Згодом Україна передала їх до росії під суд. Арешту зміг уникнути лише Сєргєй Пєтров.
Крім львівського бізнесу, ці росіяни мають бізнес і на своїй батьківщині. І не лише платять податки державі-агресору, а й виконували російські оборонні замовлення!
За даними російського державного реєстру юридичних осіб (ЕГРЮЛ) Владіслав Бутін, Дєніс Тасаков, Васілій Бурага, Ксєнія Рижикова (імовірно, донька Андрєя Рижикова) та Ніна Подкоритова (мати Павла Подкоритова) є співвласниками ООО «ЮНАКО-ИНВЕСТ».
На сайті Юнако вказані компанії, що входять у цю групу. Серед них «Стройдормаш». На назву цієї фірми натрапляємо в ухвалі Львівського апеляційного суду. Ось цитата з ухвали: «До групи компаній «ЮНАКО — Инвест» входить ряд підприємств, які перебувають під впливом громадян з російської федерації та задіяні в матеріальному забезпеченні її збройних сил … протягом 2016-2022 років «Стройдормаш» та «Уральский компрессорный завод» … були учасниками та уклали понад 13 контрактів з військовими формуваннями російської федерації».
Директором цього «Уральського комресорного заводу» тоді був Дєніс Тасаков. Минулого року він засвітився у публічному скандалі. Робітникам заводу почали затримувати зарплату, вони влаштували страйк. Коментуючи цю історію Тасаков визнав, що працює на російську армію: «я хотел бы, чтобы люди одумались. Я ни перед кем не хочу извиняться, потому что все должны понимать ситуацию. В Великую Отечественную войну никто не спрашивал про зарплату, а у нас гособоронзаказ, и он сейчас под угрозой срыва».
До речі, саме Дєніс Тасаков у межах нашої сімки бізнесменів «курував» виробництво ізоляторів на українському ізоляторному та російському арматурно-ізоляторному підприємствах. Як свідчить протокол позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» від 10 березня 2015 року, саме Тасаков особисто призначав соратницю Садового Оксану Динік директоркою фірми.
Зрештою, він і сам підтвердив це у телефонній розмові:
— Вам что-то говорит имя Оксана Дыник?
— Ну, она директор львовского завода была…
— Она остается им.
— Ну, хорошо.
— А как Вы познакомились?
— Это было очень давно.
— Как и где? Можете обстоятельства сказать?
— В 2012 году, она специалист, она закончила в Лисичанске, по-моему, высшее образовательное училище, я не знаю, институт. Она хороший специалист…
— А где вы познакомились? Конкретно где?
— Во Львове.
— А что вы делали во Львове?
— Раньше был львовский завод и я был там руководителем.
На питання, чи підтримує він війну росії проти України, Дєніс Тасаков відповідає ствердно:
— Вы поддерживаете «специальную военную операцию» или нет?
— Хороший вопрос. Да!
Що ж, росіяни без проблем працюють у Львові і мають від місцевої влади пільги для заробляння грошей. Соратниця Андрія Садового керує їхнім бізнесом. Лише після повномасштабного вторгнення росіяни швидко «переписують» цей бізнес на підставну особу. І паралельно продовжують керувати російськими підприємствами, які працюють на оборонку, яка вбиває українців, в тому числі львів’ян. А мер Львова Андрій Садовий цього не хоче чути і бачити.
Арсен Данилюк
Коментарі